Береза Жакмона – листопадне дерево висотою до 25 м з білою корою та коротко-опушеними, іноді світло-коричневими пагонами. Листя зелене, яйцевидне, біля основи клиноподібне або закруглене, дещо шкірясте, розташоване по черзі. Восени листя стає жовтим або золотисто-жовтим. Черешки листя опушені. Суцвіття – циліндричні сережки, що плодоносятьь, довжиною до 1,2 см, сидять на довгих опушених ніжках. Кольорові лусочки мають довгасті лопаті, середня лопать довша за інших. Плід – крилатий горішок. Цвіте береза Жакмона у першій половині травня, плоди дозрівають – у вересні. Береза Жакмона вимоглива до ґрунтового складу. Ґрунти переважають пухкі, добре зволожені, слабокислі, з великим вмістом гумусу. Оптимальні легкосуглинисті та супіщані ґрунти. Успішно береза Жакмона розвивається і на бідних підзолистих ґрунтах з умовою регулярних поливів. Не приймає культура лужних субстратів (рослини на таких майданчиках часто уражаються хлорозом) і навіть сильно засолених грунтів. Найважливіша умова зовсім не родючість грунтів, саме високий ступінь зволоженості. І близьке залягання ґрунтових вод – не завада для розвитку рослин. Місце розташування особливої ролі не грає, небажана лише густа тінь, листя має отримувати достатню кількість сонячного світла.