Корисна береза – Найбіліша з берез росте в піднебессі Східних Гімалаїв, поряд з льодовиками найвищих вершин планети, вище межі рододендронових заростей і хвойних лісів ростуть берези з такими білими стовбурами, що без листя вони схожі на витчені вітром кістки велетнів. Береза корисна, свою назву вона цілком виправдовує: на висоті більше 4500 м над рівнем моря практично немає жодних інших великих дерев, і саме цей єдиний вид забезпечує непальських та бутанських мешканців гір паливом та будівельним матеріалом, і як сурогат паперу. Гімалайська береза вражаюче красива своїм величезним листям – вони досягають розміру людської долоні, а восени забарвлюються в яскраво-жовті тони і досить довго тримаються на гілках. Напрочуд швидко зростає (приріст 5-6 річної рослини може досягати півтора метра за рік). Дерево висотою до 25 м і діаметром стовбура до 1 м. Кора коричнева до 6 років, що розшаровується на тонкі шари, пізніше 6-ти річного віку кора стає сніжно-білою. Пагони повстяні та смолисто-залізисті. Листя яйцеподібне до яйцевидно-довгастих, довжиною 5-8 см, коротко загострене, широко-клиновидне або округле, широкозубчасте, дещо шкірясте, знизу опушене, на опушених черешках. Пестичні сережки висячі, циліндричні, довжиною близько 3 см. Прицвітні лусочки опушені, з довгастими лопатями, з яких середня довша за бічні. Плід горішок, в якому знаходиться насіння. Невимоглива до ґрунту, але віддає перевагу вологим та помірно родючим ґрунтам. Дуже світлолюбна, але переносить легке затінення. Морозостійка.
Кора цієї берези така біла, що починаючи з ІХ ст. до зв. е. і до сьогоднішнього дня служителі Шиви використовували та використовують її для написання священних мантр, які носять для благословення та захисту в амулетах на шиї.