Клен цукровий – найгарніший вигляд він має восени, коли його листя палає жовтими, червоними та помаранчевими тонами. Цукровий клен отримав свою назву завдяки деревному соку, що містить велику кількість цукру і традиційно використовується для приготування кленового сиропу. Клен цукровий – листопадне дерево 25-37м заввишки і 76-91 см у діаметрі стовбура, з густою, розлогою, широкоокруглою кроною. Кора від світло-сірої до сіро-коричневої, груба, з глибокими тріщинами, з віком темніє. Гілки блискучі, червоно-коричневі. Тривалість життя клена цукрового 300-400 років. Росте повільно. У клена листя просте, супротивне, 5-11 см завдовжки і завширшки, на довгих черешках. Листя з п’ятьма неглибокими, тупокінцевими або коротко-загостреними лопатями, з шорсткими зубчастими краями, у верхній частині гладке і темно-зелене, знизу більш шорстке і бліде. Восени стають яскраво-червоними, жовтими або помаранчевими. Квітки маленькі, зеленувато-жовті, зібрані гронами в китицю, по 8-14 шт. Цвіте до початку прояву листя протягом 7-19 днів. Плід – крилатка, що складається з двох половинок – насіння з крильцями, кожна з яких 2-2,5 см завдовжки. Крилатка сидить на довгому червоному або червоно-коричневому черешку. Клен цукровий гарного розвитку досягає на освітлених місцях, але так само дуже тіньовитривалий. Погано переносить сильний вітер і крижаний дощ. Маловимогливий до ґрунтових умов, може рости на бідних, піщаних, малопотужних кам’янистих ґрунтах, але потребує наявності калійних і карбонатних солей. Погано росте серед бетонного покриття тротуарів. Цілком морозостійкий, витримує зниження температури до -40C. Стійкий до хвороб і шкідників. Обрізки не потребує, тільки в санітарних цілях з обов’язковою обробкою ран.