Свій «автограф» ми лишили і тут. Враховуючи побажання «простоти та лаконічності», нашим завданням стало озеленення і висадка рослин. Специфікою роботи стала геопластика, адже з уроків географії відомо всім, що на бетоні дерева не ростуть. Саме для цього проєкту нам потрібно було підготувати потрібний об’єм насипів землі, аби можна було посадити навіть клен, ялівець чи в’яз.
Наші руки та «голови» торкнулися прибудинкової та паркової зони житлового комплексу. Для першої ми підготували чимало хвойних, вічнозелених дерев та додали вкраплення «палаючого» восени червоного клена та ніжної сакури. Дуже природньо та лаконічно виглядають дерева, що не оточені кам’яною чи металевою огорожею, а просто височіють на зеленому насипі, створюючи ефект «природності».
«Багатоповерховість» території ми підкреслили багатоярусними газонами. Гармонійно виглядають між собою квіти з нижнього ярусу, які плавно переходять до рослин середнього та вищого.
Прибудинкова зона буяє цвітінням білої ірги, форзиції та спіреї разом з ніжністю білої та рожевої сакури. Проста ніжність та вишуканість чудово підходить до місця, де часто будуть проходити перехожі після робочого дня.
